05 февраля 2021

Новообрана президент Молдови Майя Санду готова взятися за давно заморожений конфлікт у Придністров'ї. Голова держави виступила за вивід з регіону російського військового контингенту. Про те, до яких наслідків для безпеки України може призвести зміна ситуації у Придністров'ї – у матеріалі РБК-Україна.

Придністровський конфлікт залишається у замороженому стані вже майже три десятиліття після короткої, але кривавої війни 1992 року. На лівому березі Дністра утворилася невизнана "Придністровська молдовська республіка" ("ПМР"), що знаходиться під повним контролем Росії.

З 1992 року у регіоні не стріляють, але й спроби мирної реінтеграції Придністров'я до складу Молдови дипломатичним шляхом не принесли жодних помітних результатів. У "ПМР" знаходиться Оперативна група російських військ (ОГРВ) чисельністю до 1700 бійців, яка частково виконує "миротворчі" функції.

Наявність російського військового контингенту є однією з ключових перешкод до відновлення територіальної цілісності Молдови. Як, звісно, і небажання Кремля втрачати такий важіль тиску на владу у Кишиневі та регіон в цілому.

Зелений коридор

Після перемоги Майї Санду на президентських виборах україно-молдовські відносини мають значно потеплішати. Її попередник на посаді Ігор Додон займав проросійську позицію, зокрема й у питанні Криму. Натомість Санду є проєвропейським політиком, чітко вказує, що Крим – це Україна, і засуджує російську агресію. Свій перший закордонний візит на посаді вона збирається здійснити якраз до Києва.

Розв'язати придністровську проблему без дієвої участі України навряд чи можливо. "Я виходжу з того, що події в Молдові та довкола неї завжди нерозривно пов’язані з питаннями національної безпеки України", – заявив у нещодавньому інтерв'ю РБК-Україна міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Цю ж позицію він підтвердив і під час поїздки до Кишинева 10 грудня – першого офіційного візиту такого рівня з 2014 року.

Сама Санду в якості першого кроку до врегулювання ситуації у Придністров'ї назвала переформатування миротворчої місії у "ПМР" – російських військових має замінити цивільна місія під егідою ОБСЄ.

"У Придністров'ї перебуває оперативна група військ Російської Федерації, щодо якої ніколи не було домовленостей з боку Молдови. Тому позиція держави полягає у тому, що ці війська повинні бути виведені, а зброя повинна бути вивезена з території нашої країни", – заявила новообрана голова держави.

Конфлікт у Придністров'ї: як Україна може допомогти Молдові у протистоянні з РФ

Фото: Майя Санду (flickr.com/eppofficial)

Як сказала Санду у коментарі РБК-Україна одразу після перемоги на виборах, має відновитися і діалог з українською стороною про "зелений коридор" для виводу російських військ. Ідея "зеленого коридору" – не нова. У 2016 році українська та молдовська сторони вже проводили активні консультації щодо цього по лінії міністерств оборони. Втім, без реальних наслідків.

Заяви Санду одразу викликали очікувано жорстку реакцію у Кремлі, де заговорили про можливу "дестабілізацію" регіону. "Росія виконує дуже важливі функції, і, безумовно, зміна якогось статус-кво може призвести до серйозної дестабілізації", – сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Як заявив у коментарі РБК-Україна представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький, поки жодні ініціативи не змусять Росію покинути Придністров'я. "Вони на це не підуть. Вже скільки років росіяни є там. Проте Київ має оцінити, що саме запропонує Кишинів у цьому напрямку", – сказав Скібіцький.

За його словами, поки що у Міноборони рівень російської загрози з боку Придністров'я оцінюють як стабільний. І чекають, які саме конкретні пропозиції щодо виведення російських військ озвучить Санду під час візиту до Києва.

"Якщо кількість російських військ у придністровському регіоні буде зростати, то буде підвищуватися і рівень небезпеки", – підкреслив Скібіцький.

Як сказав виданню екс-міністр оборони Молдови Анатол Шалару, російський контингент у Придністров'ї не становить безпосередньої військової загрози для української армії, значно більш чисельної та підготовленої. "Але Росія може створювати провокації, як було у Криму", – зазначив Шалару.

Він пояснив, що після служби у миротворчих силах російські військові не залишають Молдову, а просто змінюють документи й переходять до складу ОГРВ. Тим самим збільшується чисельність безпосередньо військового контингенту РФ. Не секрет, що більшість особового складу ОГРВ, зокрема, рядових, давно складають місцеві жителі, які отримали російські паспорти.

Масова паспортизація Росією населення "ПМР" сама по собі є загрозою для безпеки України і всього регіону. Сценарій збройного вторгнення під приводом "захисту російських громадян" вже був апробований Росією у 2008 році під час війни у Південній Осетії.

Складнощі реінтеграції

Наразі конфлікт у Придністров'ї не має шансів на вирішення, сказав РБК-Україна заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь. Він вважає, що Кремлю вигідно зберігати ситуацію в "ПМР" на рівні замороженого конфлікту, щоб мати вплив на політичні процеси Молдови.

"Придністровський конфлікт буде залишатися тією "гангреною", що буде використовуватися для руйнування молдовської державності зсередини. Це інструментарій, за допомогою якого Кремль зберігає свій вплив на пострадянському просторі. Й конфлікти, які розпочала Росія за весь цей час, пов’язані й використовуються саме з цією метою", – сказав Самусь.

На думку експерта, якщо й можливо досягнути прогресу у придністровському питанні, то лише за участі України. Зокрема через вплив на еліти, які мають бізнес-інтереси як у Молдові, так і в Україні.

Є й конкретні кроки, котрі Україна й Молдова можуть зробити, щоб принаймні знизити присутність російських військових у регіоні. "По-перше, треба заборонити ротацію, по-друге, – поставити на місце сепаратистів, які без проблем їздять і в Кишинів, і в Одесу через корупцію на кордоні, і спокійно літають з аеропортів, як з Молдови, так і з України. Відповідно до законодавства Молдови, вони – злочинці", – сказав виданню Анатол Шалару.

У свою чергу, американський генерал-лейтенант у відставці, колишній командувач військами США в Європі Бен Ходжес вважає, що Майя Санду цілком вчасно підняла питання присутності російських військ у Придністров'ї. І як новообраний президент республіки має право вимагати виведення контингенту, який перебуває у Молдові незаконно.

"Але Захід повинен підтримати ці заяви конкретними економічними та дипломатичними діями, бо вона (Санду, – ред..) опиниться під надзвичайним тиском Кремля", – сказав виданню Ходжес.

На думку генерала, відповідальність за патову ситуацію, що склалася, зокрема несе і Захід, включно зі США, тому що чорноморському регіону довгий час не приділялася належна увага.

Загалом, відновлення своєї територіальної цілісності виглядає для Молдови легшим завданням, якщо порівняти з Україною та ОРДЛО. Головна відмінність – відсутність у "ПМР" спільного кордону з Росією, котрий уможливлює безконтрольне перекидання російських ресурсів, військових та зброї на непідконтрольну легітимній владі територію. І за умови злагоджених дій України та Молдови це дає можливість тиснути на Тирасполь та Москву.

Втім, після перемоги Санду на виборах та актуалізації придністровського питання у російському медіапросторі знову залунали тези про "пробиття коридору" до Придністров'я з одеського напрямку. Хоча навряд чи такі спроби можуть статися в осяжному майбутньому, це все одно змушує Україну більш уважно стежити за своїми південно-західними кордонами.

Втім, немає сумнівів, що Кремль у будь-якому разі чинитиме шалений опір усім реінтеграційним ініціативам Санду. Як через використання військового контингенту у "ПМР", так і через провокацію внутрішньомолдовського протистояння і обмеження повноважень нового голови держави. Фактично – діючи за тим же сценарієм, як і з іншими пострадянськими державами, котрі вирішили вийти із зони російського впливу.


Поделиться:

0 коммент.:

Отправка комментария

Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.